Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (CWU)

Структура гербарію

Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна налічує понад 300 тис. зразків і є найбільшим в Україні після Національного гербарію НАН України (KW). 

Колекція рослин Харківсього університету внесена у міжнародний реєстр гербаріїв "Index herbariorum" (New York) і має акронім CWU.  У ньому зберігаються цінні екземпляри судинних рослин, мохів, водоростей, грибів і лишайників, які датуються XVIII-XX ст. (є і сучасні зразки XXI ст.).

Гербарій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна має власний датасет у глобальній базі даних з біорізноманіття GBIF (Global Biodiversity Information Facility). Зараз на кафедрі активно проводиться інвентаризація та діджиталізація гербарних фондів, щоб вона була у відкритому доступі для кожного науковця світу.

Гербарій CWU складається із трьох частин. 

Більше про гербарій CWU у ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

Науковий гербарій:

Флора Харківської області;

Флора України;

Флора Криму;

Флора Євразії;

Гербарій злаків України та суміжних територій;

Ексикати та гербарій мохів, грибів, водоростей Європи, РСРС, України;

Ліхенологічний гербарій.

Демонстраційний та учбовий гербарій:

Ботанічна географія (флора різних природних зон Земної кулі);

Культурні рослини (сорти та види диких та окультурених рослин);

Ботаніка: нижчі та вищі рослини;

Лікарські рослини;

Дендрологія;

Рідкісні та зникаючі рослини;

Місцева флора.

Альготека:

Наукова та учбова колекції живих культур та фіксованих препаратів водоростей.

Історія гербарію та цінні колекції

В. М. Черняєв

(1793 - 1871)

Перший гербарій до Харківського університету, разом із іншими наочними матеріалами у кількості близько 600 екземплярів привіз перший завідувач кафедри Франц Делявінь. Проте офційною датою заснування гербарію вважають 1825 рік, коли завідувач кафедрою природничої історії та ботаніки Харківського Імператорського університету, всесвітньо відомий ботанік Василь Матвійович Черняєв проголосив про створення на кафедрі ботанічного кабінету, до якого і передав безцінний дар – свою особисту колекцію гербарію, яку він збирав понад 13 років у подяку "... за доставленные мне университетом пособия к образованию себя...". Ця подія і поклала початок майже 200-річній історії гербарію Харківського університету. Його колекція налічує близько 37 тис. аркушів, а георгафія цієї цінної колекції представлена такими країнами як Україна, Росія, Франція, Італія, Швейцарія.  Гербарій В. М.  Черняєва включає зразки зібрані не лише ним, а й отримані по обміну з іншими відомими колекціонерами того часу. Під час Другої Світової Війни, у 1943 р., ця й інші гербарні колекції університету були вивезені до Німеччини. Цю колекцію повернули в Україну, однак більша частина гербарних зборів В. Черняєва залишилася у Києві і стали важливою складовою Національного гербарію (KW). Наразі в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна зберігається близько 200 аркушів із колекції Василя Матвійовича Черняєва.

Значною подією у створенні гербарію було отримання у 1848 р. Харківським університетом  гербарної колекції всесвітньо відомого флориста та систематика Миколи Степановича Турчанінова. За час своєї праці в університеті М. Турчанінов доклав багато зусиль щодо збагачення гербарних колекцій як шляхом купівлі, так і за обміном, деякі гербарії були подаровані університету відомими на той час дослідниками природної флори (А. Декандолем, Дж. Бентамом, К. Ледебуром, Е. Буасьє та іншими). З Харківським університетом пов'язана діяльність С. Щеглеєва (1820-1858). Зібрані ним гербарні матеріали також згодом увійшли до складу гербарної колекції М. Турчанінова. Серед екземплярів колекції М. С. Турчанінова є автентичні матеріали, за якими Миколай Степанович вперше описав декілька десятків родів і більше тісячі нових для науки видів.

Гербарій М. С. Турчанінова зберігався в Харківському університеті до 1943 р. Але її спіткала така ж доля, як і інші колекції Харківського університету, – її вивезли у Німеччину під час окупації Харкова у Другій Світовій Війні. Після закінчення війни збори Турчанінова майже у повному обсязі повернули в Україну, але так само як і колекція В. М. Черняєва, вони стали частиною Національного гербарію України. Наразі у Харківському гербарії зберігається близько 100 аркушів із цієї колекції Миколи Степановича Турчанінова.

М. С. Турчанінов

(1796 - 1863)

Велику роботу з впорядкування гербарних колекцій провів В. Арцимович, який з 1908 року займав посаду зберігача гербарію. Значний внесок у формування гербарних колекцій зробив В. Талієв (1872–1932), майже 20 років педагогічної та наукової роботи якого припадають на Харківський університет. Його збори свого часу були передані до харківських колекцій та гербарію Нікітського ботанічного саду (JALT). 

Серед найвідоміших дослідників флори тогочасної Харківської губернії, збори яких поповнили гербарій CWU наприкінці ХІХ – початку ХХ століть, були К. Горницький, П. Наливайко, А. Наумов, Б. Каменський, К. Залеський, М. Савенков, К. Угринський, С. Піскунов та ін.

Значне збільшення гербарних колекцій та їх впорядкування були зроблені на початку ХХ століття, коли Харківський університет виступив потужним осередком флористичних та систематичних досліджень в Україні. У цей час у Харкові працювали майбутні відомі геоботаніки, флористи та систематики, серед яких були: Є. Лавренко (певний час був консерватором харківського гербарію), М. Котов, М. Клоков, І. Зоз, М. Шалит, І. Артемчук, Д. Сакало, Ф. Левіна, Н. Костенко, А. Алексеєв, М. Алексеєнко, Д. Віленський, В. Залеський, Ю. Клеопов, П. Козлов, Н. Куксін, І. Литвиненко, Г. Наконечна, П. Опперман, О. Прянишников, М. Рижутін, Н. Осадча (Яната) та ін. Зібрані цими дослідниками матеріали значно поповними гербарні фонди CWU. 

Майже 8 років (1934–1941) кафедрою ботанічної географії Харківського університету завідував видатний  вчений Юрій Дмитрович Клеопов. За часи його завідування гербарні колекції також значно поповнилися новими збрами з його численних експедицій Україною та Азією.

Таким чином, на початок Другої світової війни у Харківському університеті сформувалась значна за розмірами й унікальна за складом гербарна колекція. Початок війни, евакуація та окупація Харкова спричинили значні втрати гербарних матеріалів. Доля деяких відомих колекцій, які зберігалися у Харкові до війни, на сьогодні невідома. Деякі колекції у післявоєнні роки були знайдені у Ботанічному музеї Берліну, інші, найімовірніше, – були втрачені. У 1943 році, разом з іншими культурними та історичними цінностями, найвідоміші та найцінніші гербарні колекції української та світової флори були вивезені до Німеччини. На щастя, по дорозі у Німеччину вони були віднайдені, але до Харківського університету вони не повернулися у повному обсязі, а залишилися у Києві і були об'єднані з іншими унікальними колекціями нинішнього Інституту ботаніки НАН України. Зараз переважна більшість вивезених колецій, які становлять науково-історичне надбання світового рівня, входить до складу Національного гербарію України Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України  (KW).

Сучасний гербарій Харківського університету у значній мірі відновлено у повоєнні роки завдяки наполегливій праці вчених, викладачів, студентів та співробітників кафедри вищих рослин, пізніше кафедри ботаніки. Гербарій складається із трьох частин – науковий та учбово-демонстраційний гербарій та альготека. Кожна з частин гербарію складається з декількох розділів.

Науковий гербарій складається з гербарію судинних рослин (гербарій природної флори України, флори Євразії, гербарій флори Криму, гербарій Харківської області, гербарій злаків України та суміжних територій Ю.М. Прокудіна), та з альгологічного, ліхенологічного та мікологічного розділів гербарію, які містять історичні колекції, ексикати, та суто гербарій водоростей, грибів, лишайників, мохів Європи, Азії, України, Харківської області.

М. В. Клоков 

(1896–1981)

Сучасний гербарій судинних рослин (понад 260 000 г.з.) CWU практично заново сформований у післявоєнні роки під час польових ботанічних досліджень та практик студентів, щорічних ботанічних екскурсій та експедицій до різних куточках України та світу . До складу гербарію входять унікальні колекції, автентичні зразки та гербарні збори видатних вчених-систематиків за останні майже 200 років. Серед колекціонерів, чиї збори містять автентичні зразки, які нині зберігаються у нашій колекції, слід окремо зазначити М. Клокова та І. Зоза. 

Перелік автентичного матеріалу постійно оновлюється під час роботи із вивчення та інвентаризації основних фондів та неінсерованого матеріалу.

З повоєнних зборів слід відмітити матеріали М. Цвельова, Ю. Прокудіна, М. Алексеєнко, А. Константінової, В. Циганкової, К. Єрмоленко. В останні роки значно збагатилася колекція природної флори Харківської області за рахунок зборів В. Тверетінової, Л. Горєлової, Г. Чорної, Н. Саїдахмедової, О. Безроднової, Ю. Гамулі.

Деякі регіональні колекції зберігаються окремо. Серед них гербарій флори Західного Сибіру Томського університету імені П.М. Крилова, отриманий Харківським університетом, мабуть, ще у довоєнні часи. Як унікальна регіональна колекція, це зібрання зберігається окремо, але деякі екземпляри зустрічаються у складі інших гербарних фондів. Загальна кількість сягає 150 зразків та постійно поповнюється новими знахідками.

Найцінніші серед них – 18 зразків особистих зборів П. Крилова, які ілюструють флору Сибіру (Алтай, Семипалатинська та Єнисейська губернії, Усть-Кам'яногірськ, Мінусинськ) й датовані 1890–1931 роками. Серед інших колекторів: Л. Сергієвська (Читинська область, Східний Сибір, Томськ, Забайкалля, 1925–1936), Б. Шишкін (Алтай, Семиреченська область, Томськ, Урянхайська Земля, 1908–1927), В. Сапожніков (Алтай, 1890–1931), З. Торчевська та С. Глуздамов (Хакасія, 1931–1935), В. Ревердатто (Західні Саяни, 1923–1931), М. Альбицька (1884–1931) та інші.

Окрім регіональних гербаріїв, що представляють флору Євразії, у гербарії Харківського університету зберігаються систематичні збори. Найвідомішою та найбільшою є гербарна колекція злаків України та суміжних територій, сформована під керівництвом Ю.М. Прокудіна. Ця колекція є найбільшою колекцією злаків України.

Науковий гербарій злаків України та суміжних територій цілеспрямовано почав формуватися в 1930-ті роки під керівництвом та за активної участі професора Юрія Миколайовича Прокудіна. Цей гербарій – результат роботи кількох поколінь ботаніків харківської агростологічної школи та є унікальним у своєму роді. Зараз він налічує понад 20 000 гербарних зразків основного фонду та значний неінсерований фонд, який потребує обробки. Гербарій охоплює зразки 98 родів, розміщених за системою, прийнятою в монографії "Злаки Украині" (1977). Зразки видів з різних місць збору зберігаються окремо за підрозділами: Правобережна Україна, Лівобережна Україна (без Харківської області), Харківська область, Крим, гербарій, зібраний поза межами України (52 види), зразки з колекційної ділянки кафедри вищих рослин ХДУ (79 видів), та у деяких розділах – іменні або регіональні колекції.

Ю. М. Прокудін 

(1911 – 1992)

Зразок Stipa pulcherima C. Koch.,

зібраний Ю. М. Прокудіним

У гербарії злаків зберігаються збори В. Черняєва Stipa pulcherima C. Koch., Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv., а також зразки з колекції М. Турчанінова. Окремо у гербарії злаків зберігаєтьс колекція роду Triticum (Agropyrum). У цій, порівняно невеликій колекції (73 г.з.), зберігаються унікальні екземпляри, зібрані у Північній Америці (Південна Дакота), Європі (Угорщина, Австрія), які датуються ХІХ ст. Історична цінність цієї колекції полягає в унікальних зразках, які були зібрані В. Черняєвим та першим завідувачем кафедрою ботаніки Ф. Делявінєм, задовго до М. Турчанінова. Розрізнені зразки з наукового надбання цих вчених постійно виявляються при впорядкуванні гербарних фондів. За попередніми даними кількість таких зразків сягає кількох сотень.

У ході опрацювання родини злаків кафедра підтримувала тісні зв'язки з різними установами та науковцями, що дозволило значно збагатити гербарій. Так, з Донецького ботанічного саду надійшла колекція роду Stipa sp. (14 видів); злаки Козачо-Лагерної арени у 1960 році передав кафедрі професор Кубанського університету Р. Середін (зразки 20 видів з 12 родів); 8 видів представлені ексикатами флори тогочасної Чехословаччини (Flora exiccata Respublicae Cechoslovanicae, Brno, 1948-1949). Окремо зберігаються гербарій з Латвії, злаки Далекого Сходу, Закарпаття, колекції злаків заповідників Кам'яні Могили, Асканія-Нова, Аксу-Джабагли (Середня Азія).

Основні фонди гербарію зібрані та опрацьовані викладачами та науковими співробітниками – вихованцями кафедри. Окрім Ю. Прокудіна, на долю якого припадає найбільша частина праці по створенню та поповненню гербарію, слід також згадати М. Алексеєнко (збори з різних районів України, 1933–1960 рр.), М. Башинську (збори 1935–1938), Ю. Верниченко – злаки Карпат, обробку роду Poa L. О. Поярковою, М. Калиниченко, Festuca L. – О. Вовк, Bromus L. – Л. Слюсаренко, Elytrigia Desv. – І. Друльовою. Всі вони в різні роки були активними учасниками наукових експедицій, кожен з них вніс свою частку до створення наукового гербарію злаків у Харківському університету. 

Серед найбільш представлених – гербарій роду Festuca. Ці матеріали становлять майже 2 000 г.з. основного фонду та кількома сотнями не інсерованого матеріалу. На сьогодні в обробленій частині матеріалів з роду Festuca зберігається 39 видів, серед яких 30 – українські та 9 – видів, що зростають в інших державах, з яких переважна більшість представлена 10–20 екземплярами, серед яких є унікальні збори Festuca tianschanica Roshev. С. Коржинського (1895) з Туркестану; Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch Кервица (1896), Festuca gigantea (L.) Vill. В. Марковича (1897). Найбільша частина зборів основної частини матеріалів Festuca датується 1957–1980. Найбільшу цінність становлять збори датовані серединою ХІХ та початком ХХ століть. Серед них є екземпляри з гербарію В. Черняєва, Л. Колокольнікова, у тому числі кілька типових зразків. Серед колекторів цього роду слід назвати Ю. Прокудіна, В. Тверетінову, О. Константинову, М. Цвельова, Е. Єрмоленко, Ю. Верніченко.

За нашими даними у колекції злаків України та суміжних територій налічується біля 200 колекторів, основними з яких є Ю. Прокудін, Є. Єрмоленко, Л. Слюсаренко, Ю. Верніченко, А. Константинова, В. Тверетінова.


Людвіг Рабенгорст

(1806–1881)

Сучасний альгологічний гербарій CWU загалом налічує 5 000 г.з. і складається з кількох окремих колекцій. Історична частина представлена ексикатами водоростей Європи Л. Рабенхорста (Dr. L. Rabenhorst: «Die Algen Sachsens» «Die Algen Europas»). Окремо зберігається гербарій морських водоростей: зелених, червоних і бурих водоростей Баренцевого (колектор І. Досичева) , Японського (колектори Г. Бардунова, Л. Матюша), Чорного морів (загальна кількість понад 500 г.з.).

Важливою складовою частиною гербарію є альготека – науковий гербарій прісноводних водоростей. Тут зберігаються колекції, представлені зборами з водойм Баргузинського заповідника на Байкалі (колектор А. Громакова (Бочка)), заповідника «Дунайські плавні» (колектор К. Шихзадаєва), р. Сіверський Донець з притоками (колектор О. Горбулін), водойм РПП «Нижньоворсклянський (колектор О. Райда).

Колекція водоростей прісноводних водойм включає понад 1 500 зразків і використовується переважно в учбових цілях. Кожен зразок (флакон) містить масовий матеріал з одного, рідше двох видів без вказівок колектора і місця збору. Колекція постійно поповнюється за рахунок зборів з різних регіонів України й прилеглих територій.

Мікологічний гербарій (10 000 г.з.) представлений майже повними зібраннями ексикат, та окремими гербарними колекціями. Найвідоміші з них: ексикати грибів Європи Л. Рабенхорста (Dr. L. Rabenhorst «Fungi Europaei exsiccati» різних видань); О. Яапа (О. Jaap «Fungi selecti exsiccati»); ексикати грибів О. Требу (О. Trebaux «Chytridineae»), ексикати грибів Росії Ф. Бухгольтца (F. Buchgoltz «Fungi Rossici exsiccati») та ін. У складі цього гербарію багато цінних екземплярів та аутентичного матеріалу, який потребує ретельного дослідження.

У навчальному процесі використовується колекція грибів, що сформована та постійно оновлюється за рахунок зборів у межах Харківської області.

Ліхенологічний гербарій (10 000 г.з.) містить наступні колекції:ексикати лишайників Європи Л.Шерера(L. Schaerer «Lichenes Helvetici Exsiccati»), Л. Рабенхорста (L. Rabenhorst «Lichenes Europaei Exsiccati») та Росії В. Савич (Savicz V.P. «Lichenotheca Rossica Regionibus Confinibus Complecta»). Унікальною є колекція ексикатів лишайників німеччини G. Körber «Lichenum Selecti Germaniae». Ця колекція налічує 93 гербарних зразки з 65 родів та зберігається окремо.

Гербарні колекції зберігаються як за регіонами збору, так і за систематичною ознакою. Так лише одна родина – Parmeliaceae представлена понад 180 зразками (з 16 родів та 35 видів) зборів  1906–2008 років, серед яких – Parmelia hyperopta Ach. (А. Єлєнкін, 1906), Камчатська експедиція 1908, 1909 років (колектор В. Савіч).

Повоєнні збори представлені колекціями лишайників, зібраними на Кольському півострові (Н. Ільченко, Р. Жупаненко, К. Єрмоленко, Т. Догадіна), в Якутії (Т. Догадіна, Н. Романчук), на Кавказі (Т. Догадіна), в Забайкаллі (Т. Догадіна, К. Кузьменко). Останнім часом ліхенологічний гербарій значною мірою поповнився зборами А. Громакової (Харківська область, крейдяні відслонення, Крим), Л. Димитрової (лишайники м. Полтава), Л. Шавріної (Московська обл.) та ін.


«Fungi Europaei exsiccati»

L. Rabinhorst, 1862

Гербарій включає збори багатьох колекторів за різні роки: екзотичні рослини Нікітського (Ю. Прокудін, К. Єрмоленко), Батумського (О. Пояркова, О. Вовк, В. Шатровська) та Полярноальпійський ботанічних садів (К. Єрмоленко, П. Черв’якова, В. Кившарь, В. Гребенчук); заповідників степової частини України (Л. Шеремет, Т. Мусієнко), Середньої Азії (О. Пояркова, В. Циганкова, О. Вовк, Л. Зозуля, Ю. Бенгус, Л. Дорошенко, В. Шатровська, І. Друльова, Н. Бешко, Р. Левченко), Лазовського (А. Іващєнко, К. Волотовський, І. Друльова), Кандалашського (К. Єрмоленко, П. Черв’якова, В. Кившарь, В. Гребенчук), Байкальського та Баргузинського (О. Мерзлова, К. Волотовський, Ю. Гамуля); рослини Приморського краю (А. Іващєнко, К. Волотовський, І. Друльова), Полярного Уралу (О. Таран), Криму (Ю. Прокудін, К. Єрмоленко, О. Вовк, Г. Стрельцова), Карпат (К. Єрмоленко, Ю. Верниченко, К. Мирончук), вищу водну рослинність басейну Сіверського Донця (Г. Чорна) та солонцьово-солончакову рослинність України (О. Безроднова, Ю. Гамуля).

Учбовий гербарій сформований за темами загальних і спеціальних курсів. Він включає лекційний демонстраційний гербарій та гербарій для лабораторних і практичних занять. Гербарій для спецкурсу «Лікарські рослин» включає понад 120 видів (у майже 1 000 г.з.) лікарських рослин офіційної та неофіційної медицини. Гербарій світової флори для курсу «Ботанічна географія» (понад 2 000 г.з.) включає рослини майже з усього світу, в тому числі з Центральної Америки, Австралії, Індії, Африки, Європи, країн Середземномор’я, з Центральної Азії та з Далекого Східу зібрані в різні роки Ю. Прокудіним, К. Єрмоленко, І. Друльовою, В. Циганковою та ін. Гербарій культурних рослин включає майже 300 видів, форм та сортів культурних рослин у 1 500 г.з. Гербарій для загального курсу «Ботаніка» включає демонстраційний матеріал (Україна, Європа, Азія, Австралія, Куба, Нікарагуа зі зборів Ю. Прокудіна, І. Друльової, М. Алєксеєнко), та гербарій для практичних занять (загалом понад 200 видів флори України, у майже 15 000 г.з.). Гербарій видів і форм деревних та чагарникових рослин природної та декоративної флори України, Росії, Казахстану (переважно збори К. Єрмоленко, К. Волотовського) до курсу «Дендрологія» налічує понад 800 г.з. Гербарій рідкісних та зникаючих рослин природної флори України та Світу (понад 200 видів рослин у 1 000 г.з., колектори Л. Горєлова, І. Друльова, В. Тверетинова, М. Алексеєнко, Н. Саїдахмедова, О. Безроднова, Ю. Гамуля). Гербарій флори судинних рослин для великого спецпрактикуму включає понад 500 видів рослин тундри, хвойних і широколистяних лісів, лук, крейдяних відслонень, бур’янів (загалом понад 3 000 г.з.).

Щорічно гербарні фонди поповнюються матеріалами з флори Харківської області (природно-заповідний фонд, в тому числі Національний природний парк «Гомільшанські ліси»), флори інших регіонів України (в тому числі Крим, Карпати, західні регіони) та іншими матеріалами.

В останні роки завдяки зростанню уваги наукової спільноти і держави до вивчення флори України, хорології її флори та ревізії певних таксонів, кількість звернень до гербарію Харківського університету збільшилась у кілька разів. Це свідчить про те, що зібрана у Харківському університеті майже за два століття унікальна колекція висушених рослин має не тільки значну наукову, а й вийняткову історичну цінність.

Текст: Ю. Гамуля, Т. Догадіна, Г. Бондаренко


Публікації за матеріалами гербарних фондів CWU

Контактна інформація

Куратор гербарію:

Гамуля Юрій Гарійович, канд. біол. наук, доцент.

e-mail: y.gamulya @karazin.ua 

Адреса: Адреса: 61022, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків, Майдан Свободи, 4, ауд. 5-16.

Куратор ліхенологічного гербарію:

Громакова Алла Борисівна, канд. біол. наук, доцент.

e-mail: alla.gromakova@karazin.ua 

Адреса: 61022, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків, Майдан Свободи, 4, ауд. 5-17.