27.11.2023
Кафедрою ботаніки та екології рослин опубліковано повне зібрання ексикатів печіночних мохів Європи "Hepaticae Europaea" німецького натураліста, професора Ґотлоба Людвіга Рабенгорста (Gottlob Lüdwig Rabenhorst), яке датується серединою 19 ст. До набору даних також включено відцифровані дані про частину колекції ексикатів водоростей Європи "Algae Europaea". Датасет містить інформацію з гербарних етикеток, а також високоякісні зображення самих зразків. Колекція ексикатів печіночних мохів є одним з найбільш історично цінних зібрань, що зберігаються у нашому гербарії. Крім того, наш університет один з трьох установ у світі, де зберігаються ексикати Ґ. Л. Рабенгорста у повному обсязі і у первозданному вигляді. Загалом нашими співробітниками оцифровано і опубліковано дані про понад 650 зразків з історичної частини гербарію. Географія зборів охоплює Німеччину, Австрію, Італію, Францію, Британію, Швецію, Норвегію, Швейцарію, Єгипет, Індію та ін.
Оцифровка історичної частини нашого гербарію відбувалася за фінансової підтримки GBIF Secretariat, GBIF Norway, UiO Natural History Museum (Осло, Норвегія) в рамках проєкту BioDATA Ukraine. Нагадаємо, що наш аспірант та викладач Георгій Бондаренко виграв грант на диджиталізацію фондів Гербарію CWU. Наразі на кафедрі продовжується робота з оцифровки історичної частини гербарію і його основних фондів.
17.08.2023
Доцент кафедри ботаніки та екології рослин Вікторія Комариста, яка зараз працює в Університеті Вальядоліда, Іспанія, як Visiting Professor, бере участь у грантовій програмі EIT Food Team Up (HORIZON Europe pillar III) у складі міжнародної команди Bestran. Програма призначена для підтримки наукомістких стартапів. Після першої фази програми і конкурсного відбору команду Bestran було допущено до другої фази EIT Food Team Up.
https://www.eitfood.eu/news/15-great-teams-start-their-journey-in-the-eit-food-teamup-2023-programme
Ми вітаємо Вікторію Павлівну і бажаємо їй та її команді успіхів!
01.08.2023
На кафедрі ботаніки та екології рослин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна зберігається один з найбільших і найстаровинніших гербаріїв України. У ньому налічується понад 300 тисяч одиниць зберігання і це найбільша колекція в Україні після Національного гербарію (KW), який зберігається у Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (м. Київ).
Офіційно гербарій започатковано у 1825 р. професором Харківського університету Василем Матвійовичем Черняєвим. Майже за двохсотрічну історію існування колекції свій внесок у формування гербарію зробили видатні вітчизняні ботаніки, а географія зборів включає не тільки територію України, а Європи, Азії, о. Ява, Куби, Австралії та інших регіонів світу. У нашому гербарії зберігаються і історично цінні колекції ексикатів мохів, грибів, лишайників і водоростей Європи, найбільша колекція злаків в Україні, типові зразки, за якими були описані нові для науки таксони. Це все зробило Гербарій Харківського національного університету (CWU) цінною базою даних про різноманіття. За свою виключну наукову та історичну цінність наша колекція отримала статус "Національного надбання України", а також увійшла до Міжнародного реєстру гербарії Index Herbariorum.
Наше завдання зберегти гербарій для наступних поколінь не тільки українців, а й для всього світу. На жаль, повномасштабна війна вкотре нагадала, що це надбання можна легко втратити. Наша колекція переживає вже не першу війну і вже втрачала цінні наукові збори. Одним зі способів зберегти гербарій та інші колекції є їх оцифровка і публікація у відкритих базах даних з біорізноманіття. За підтримки GBIF Secretariat, GBIF Norway, UiO Natural History Museum (Осло, Норвегія) наш аспірант і викладач Георгій Бондаренко в рамках проєкту BioDATA отримав грант на диджиталізацію колекцій Гербарію Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Наразі нашими співробітниками ведеться активна робота з оцифровки історичної частини колекції, яка включає ексикати печіночних мохів Європи професора Готлоба Л. Рабенгорста (Gottlob Ludwig Rabenhorst), які датуються 19 сторіччям. Невдовзі ця та інші збори стануть загальнодоступними для науковців усього світу у відкритій базі з біорізноманіття Global Biodiversity Information Facility (GBIF).
21–23.03.2023
З 21 по 23 березня у м. Вальядолід (Іспанія) пройшла 2-га Міжнародна конференція Greening International Conference. Конференція зібрала науковців і представників компаній для сумісного сприяння застосуванню екологічної хімії та стійких технологій у галузях промисловості з акцентом на навколишнє середовище, інновації, економіку та політичні аспекти. Захід відбувався в межах COST Actions (European Cooperation in Science & Technology). У роботі конференції взяла участь наша доцент Вікторія Комариста. Доповідь була присвячена кількісній оцінці впливу умов культивування на концентрацію клітин та вмісту астаксантину у культурах мікроводорості Hamaetococcus pluvialis Flot., продуцента природного каротиноїду астаксантину. Зі змістом дослідження можна ознайомитися на найшому сайті на сторінці Публікації кафедри у розділі "Матеріали конференцій та тези доповідей".
#наука #публікації #конференції
Фото: Davor Kržišnik
02.02.2023
За перший місяць 2023 року кафедра ботаніки та екології рослин поповнилася одразу декількома науковими публікаціями.
У січні вийшов другий том збірки "Поширення раритетних видів біоти України". Видання присвячено даним про розповсюдження видів флори, фауни та мікобіти, які перебувають під охороною на державному або на регіональному рівнях на території України. У збірці містяться координати поширення раритетних видів біоти, зібраних у різні роки науковцями з усієї України. Це вже друге подібне видання, створене Українською природоохоронною группою (UNCG).
У збірці представлені дані і від наших науковців. Зокрема, стаття "Нові знахідки рослин та грибів Червоної книги України на території Краснокутської ОТГ Харківської області за 2019–2021 роки", написана за участі доцента кафедри О.В. Безроднової та аспірантки К.Ю. Іванової. Також у збірці опублікована повідомлення від нашого аспіранта Г.М. Бондаренка – "Раритетна фітобіота Вовчанського (Чугуївського) району Харківської області".
Також днями опубліковано статтю "Перспективний список регіонально рідкісних видів рослин Харківської області" за авторства доцента кафедри Ю.Г. Гамулі та аспіранта і викладача Г.М. Бондаренка. Стаття містить анотований список судинних рослин, які пропонується включити до нового видання "Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Харківської області". Це перший крок до формування нового списку, адже діючому вже понад 20 років.
З посиланнями на усі статті ви можете ознайомитись на сторінці "Наукова робота" нашого сайту у розділі "Публікації кафедри".
#наука #публікації
14.11.2022
1–19 серпня цього року в онлайн-режимі пройшла біошкола з мобілізації даних з біорізноманіття BioDATA Ukraine. Захід відбувався за підтримки Global Biodiversity Information Facility (GBIF) та GBIF Norway. Участь у навчанні взяли понад 20 молодих науковців з усієї України. Серед них були і наші аспіранти Катерина Іванова та Георгій Бондаренко.
У програмі біошколи передбачався інтенсивний курс практичних занять, під час яких учасники набували необхідні навички зі збору, очищення та публікації даних у GBIF. У кінці курсу учасники отримали практичні завдання для самостійного виконання. За підсумками перевірки виконаних завдань усі отримали сертифікати про проходження біошколи. Це важлива подія для української біологічної спільноти, адже наша держава поповнилася спеціалістами із менеджменту даних з біорізноманіття, а також публікації даних у відкритих фондах GBIF.
У рамках BioDATA Ukraine та за підтримки GBIF Secretariat, GBIF Norway, UiO Natural History Museum (Осло, Норвегія) був оголошений конкурс на отримання грантових заявок з публікації даних у GBIF. За підсумками відбору наші аспіранти, Катерина Іванова та Георгій Бондаренко, отримали фінансування на виконання їхніх проєктів. Катерина займатиметься збором і оприлюдненням даних про знахідки рослин, тварин та грибів на території Краснокутської ОТГ. Георгій – відцифровкою частини фондів Гербарію Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (CWU) і їх публікацією. За підсумками ці дані стануть доступними у GBIF для користування науковцям по всьому світу. Сподіваємось, що це стане першим важливим кроком до відкритості даних з Харківщини та нашого гербарію для світової наукової спільноти.
#наука #події
26.10.2022
Навіть у такі складні часи українська наука продовжує жити, наші вчені досліджують і проводяться наукові конференції. 25 жовтня 2022 р. пройшла Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція "Євроінтеграція екологічної політики України", в якій взяли участь і співробітники нашої кафедри. Конференція була присвячена висвітленню глобальних та регіональних екологічних проблем, що стосувалися, як техноекології, так і біоекології. Останній напрямок, зокрема, презентувала доповідь «Ценопопуляція Gymnodenia conopsea (L.) R.Br. у складі післялісової луки на території природного заповідника «Горгани». Ця доповідь оприлюднила результати комплексних досліджень, що були проведені влітку доцентом кафедри ботаніки та екології рослин О. В. Безродновою, співробітниками природного заповідника «Ґорґани», студентками-практикантками Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Разом із тим, охорона природних комплексів передбачає не тільки збереження біоти, але й абіотичних складових. На конференції дуже багато уваги приділялося водним ресурсам України. Наводилися результати моніторингу стану поверхневих вод, обговорювалась забезпеченість прісною водою різних регіонів, технологічні підходи до опріснення води, висвітлювались певні аспекти державної політики у галузі збереження водних ресурсів. Жваву дискусію також викликала доповідь, присвячена оцінці ступеня забруднення формальдегідом атмосферного повітря м. Одеси. На конференції обговорювалися особливості інтегрованої моделі сталого господарювання, а також специфіка впровадження еколого-освітньої моделі у закладах дошкільниної освіти.
#конференції #наука #публікації
22.10.2021
З 20 по 22 жовтня в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (м. Київ) пройшла щорічна міжнародна конференція молодих вчених "Актуальні проблеми ботаніки та екології". Привітав учасників директор Інституту, доктор біологічних наук, Сергій Леонідович Мосякін. В рамках пленарних доповідей учасники конференції заслухали доповідь Анни Аркадіївни Куземко, провідного наукового співробітника відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки, доктора біологічних наук, яка розповіла про рослинність, основні методи дослідження рослинного покриву, а також про проблеми, як існують у цьому напрямку ботаніки. Перший день роботи конференції закінчився екскурсією до Ботанічного саду імені О.В. Фоміна. Організатори та гості конференції відвідали оранжерею з експозицією "Субтропіки", а також наукову частину ботсаду. У другий робочий день пройшли секційні засідання, на яких були представлені дві роботи від нашої кафедри: "Ecological characteristics of Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal plant communities in the Gaidary village (Kharkiv region)" (Чорнобай Н., Стукаленко А., Аракелян К., Дейнеко С.) та "The short notes about the modern state of the Daphne sophia Kalenicz. populations on the Vovcha river right bank" (Бондаренко Г.). Після прослуховування доповідей учасників, усі зібралися за круглим столом на чолі з доцентом кафедри мікології та фітоімунології ХНУ імені В.Н.Каразіна, кандидатом біологічних наук, Олегом Владиславовичем Прилуцьким. Учасники обговорили гостру проблему відкритості даних, про ті світові тенденції, що розвиваються навколо цього питання і про загрози розвитку науки, які можуть виникнути найближчим часом. Третього дня була проведена екскурсія до НПП "Голосіївський".
#конференції #наука #публікації
Фото: Зикова М., Ширяєва Д.
08.10.2020
З 30 вересня по 2 жовтня 2020 року НПП "Слобожанський" відвідали науковці лабораторії агролісомеліорації та лісових екосистем Інституту агроекології і природокористування НААН України В. Соломаха та О. Чорнобров. Вони разом із співробітником науково-дослідної відділу НПП О. Безродновою та магістром біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна Г. Бондаренко проводилися дослідження рослинних угруповань діброви та субору. На пробних ділянках (40 на 60 м) фіксували певні морфометричні параметри та інші кількісні та якісні показники, зокрема, висоту дерев та діаметр стовбурів, ступінь розкладання відмерлої деревини тощо.
#наука
